Освітні програми

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Ужгородської загальноосвітньої школи І–ІІ ст. № 14

Структура освітньої програми 

Розділ 1. Призначення школи

Розділ 2. Мета  та завдання освітнього процесу школи

Розділ 3. Навчальний план та його обґрунтування

Розділ 4. Режим роботи школи

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу

Розділ 6. Модель випускника

Розділ 7. Показники реалізації освітньої програми

Розділ 1

Призначення школи та засіб його реалізації

Ужгородська загальноосвітня  школа І-ІІ ступенів №14 дає базову загальну середню освіту, займається  всебічним розвитком, вихованням і соціалізацією особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

 З 2018-2019 навчального року заклад працюватиме над науково-методичною проблемою «Створення ситуації успіху для розвитку ключових компетентностей особистості та її самореалізації».

Всього в УЗОШ І-ІІ ст.№14 працює 17 педагогічних працівників. З них вищу освіту мають 14, із них 6 педагогічних працівників мають кваліфікаційну категорію “Спеціаліст вищої категорії”, 0 – “спеціаліст І категорії”, 4 – спеціаліст ІІ категорії та 4 – “спеціаліст”.

В 9 класах навчається в школі 211 учнів.

Розділ 2

Мета та завдання освітнього процесу школи

Освітня програма визначає:

1)    загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2)    очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;

3)    пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

4)    рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5)    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

загальна середня освіта нашого навчального закладу має два рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

  • початкова освіта тривалістю чотири роки;
  • базова середня освіта тривалістю п’ять років;

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

–       вільне володіння державною мовою;

–       здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

–       математична компетентність;

–       компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

–       інноваційність;

–       екологічна компетентність;

–       інформаційно-комунікаційна компетентність;

–       навчання впродовж життя;

–       громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

–       культурна компетентність.

–       інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Завдання:

– Підвищити якість освітніх послуг у відповідності з освітніми стандартами.

– Забезпечити права дітей на вибір видів і форм діяльності, створити

оптимальні умови для виявлення та розвитку творчої обдарованості

кожного учня закладу.

– Розвивати досвід партнерства, волонтерства, самоврядування.

– Реалізовувати інтелектуальний потенціал та емоційний інтелект дітей та

дорослих шляхом активного залучення до навчальної та суспільно –

громадської діяльності.

– Забезпечити позитивний імідж навчального закладу.

– Здійснювати освітній процес відповідно до індивідуальних можливостей,

інтересів, нахилів, здібностей учнів.

– Забезпечити збереження та зміцнення здоров’я дітей.

-Виховний процес.

Етапи роботи над науково-методичною проблемою закладу:

І етап. Підготовчий

Творчий підхід до вибору методів навчання для отримання здобувачами освіти міцних знань

Мета:

– визначення та забезпечення необхідних і достатніх умов оновлення освітнього процесу закладу;

– впровадження технологій продуктивної та інноваційної освіти, як основи життєвої самореалізації особистості;

– відстеження динаміки психічного розвитку та розвиток інноваційного потенціалу здобувачів освіти.

Заходи:

  • організації самоосвіти педагогів з проблеми креативної освіти;

– формування готовності вчителів до інноваційної діяльності на курсах підвищення кваліфікації;

-проведення психолого-педагогічного семінару «Креативна освіта ХХІ -століття»;

– планування роботи.

ІІ етап.  Організаційно – моделюючий

Роль потенціалу уроку в розвитку творчих здібностей учнів, їхньої особистості в умовах здійснення особистісно-орієнтовного підходу

Мета:

-проектування інноваційної моделі сучасного уроку;

– передбачення педагогічної успішності, інноваційної діяльності кожного вчителя та забезпечення розвитку креативних здібностей членів освітнього процесу.

Заходи:

– проведення індивідуальних та групових консультацій;

– дискусій;

– методичне моделювання.

ІІІ етап. Креативний

Інноваційні технології, як засіб розвитку креативної активності здобувачів освіти

Мета:

– запровадження технологій формування інформаційної, організаційно-комунікативної та профорієнтаційної компетентності учнів;

– формування прийомів науко-дослідницької та пошуково-творчої діяльності з метою розвитку креативно-інноваційного потенціалу вчителя та здобувачів освіти.

Заходи:

– використання превентивних форм роботи, тренінги;

– проведення психолого-педагогічних практикумів;

– майстер класи;

-накопичення досвіду управління інноваційними процесами в освітній діяльності закладу.

ІY етап. Коригуючий

Формування та розвиток креативності учасників педагогічного процесу на основи їх самостійної освітньої діяльності.

Мета:

– моніторинг результативності рівня розвитку творчого потенціалу вчителів та здобувачів освіти.

Заходи:

– навчання методів збору, фіксування та обробки педагогічної інформації;

– збір, узагальнення та інтерпретація результатів впровадження креативної освіти. Завдання:

– Підвищити якість освітніх послуг у відповідності з освітніми

стандартами.

– Забезпечити права дітей на вибір видів і форм діяльності, створити

оптимальні умови для виявлення та розвитку творчої обдарованості

кожного учня закладу.

– Розвивати досвід партнерства, волонтерства , самоврядування.

– Реалізовувати інтелектуальний потенціал та емоційний інтелект дітей та

дорослих шляхом активного залучення до навчальної та суспільно –

громадської діяльності.

– Забезпечити позитивний імідж навчального закладу.

– Здійснювати освітній процес відповідно до індивідуальних можливостей,

інтересів, нахилів, здібностей учнів.

– Забезпечити збереження та зміцнення здоров’я дітей.

-виховний процес;

З 2018-2019 навчального року заклад працюватиме над науково-методичною проблемою «Створення ситуації успіху для розвитку ключових компетентностей особистості та її самореалізації».

Розділ 3

Навчальний план та його обгрунтування

         Дана Освітня програма створена  на 2018-2019 навчальний рік відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  відповідно до  наказів №405,406,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» та наказу департаменту освіти та гуманітарної політики №388 від 16.05.2018 «Про зарахування дітей до 1 класу загальної середньої освіти», складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:

Робочий навчальний план для початкової школи (2-4 клас) розроблено за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, згідно наказу МОН України від 20.04.2018 р. № 407, таблиця 1 до Типової освітньої програми та 1 кл. – Колегія МОН від 22.02.2018.

         Варіативна складова навчального плану для початкової школи спрямована на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової як індивідуальних та групових занять з української мови та читання.

Робочий навчальний план для основної школи розроблено за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, згідно наказу МОН України від 20.04. 2018 року № 405 для 5-9 класів, таблиця 12 до Типової освітньої програми.

Варіативна складова навчального плану для основної школи включає вивчення програми з факультативів для музично обдарованих учнів «Музична грамота, сольфеджіо», «Хоровий спів» та «Музичний інструмент» (за заявами батьків та враховуючи наявність у школі висококваліфікованих вчителів музики).

Структура 2018/2019 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” навчальні заняття організовуються за семестровою системою, навчальний рік розпочинається 03 вересня та закінчується не пізніше 1 липня. Також проводяться осінні, зимові, весняні та літні канікули. Рішенням педагогічної ради та ради закладу (протокол №1 від 31.08.2018) затверджено таку структуру 2018-2019 навчального року:

І семестр – з 03.09.2018. по  28.12.2018.

ІІ семестр – з 14.01. 2019. по 24.05.2019.

Канікули

осінні: 27.10.2018 – 04.11.2018;

зимові: 29.12.2018 – 13.01.2019;      

весняні: 23.03 2019 – 31.03.2019.

          Як передбачено статтею 34 Закону України “Про загальну середню освіту”, навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи.

У 2018/2019 навчальному році передбачається проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової школи у вигляді підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови та математики.

Державну підсумкову атестацію для учнів основної  школи передбачається провести у письмовій формі з трьох предметів: української мови, математики  та з предмета за вибором учнів,  за завданнями, розробленими навчальним закладом.

Вручення документів про освіту для випускників 9-го класу проводиться до кінця червня.

Заклад працює за 5-денним робочим тижнем.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг годин по 1-х класах 700годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Перелік освітніх галузей, які працюватимуть за НУШ-1

–       Мовно-літературна, у тому числі:

–       Рідномовна освіта (українська мова та література;) (МОВ)

–       Іншомовна освіта (ІНО)

–       Математична (МАО)

–       Природнича (ПРО)

–       Технологічна (ТЕО)

–       Інформатична (ІФО)

–       Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

–       Громадянська та історична (ГІО)

–       Мистецька (МИО)

–       Фізкультурна (ФІО)

           Перелік освітніх галузей для 2-4-х класів

Освітня галузь “Мови і літератури” через окремі предмети “Українська мова (мова і читання)”, “Іноземна мова”.

Освітні галузі “Математика”, “Природознавство” реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – “Математика”, “Природознавство”.

Освітня галузь “Суспільствознавство” реалізується предметом “Я у світі” у 3-4-х класах.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” реалізується окремими предметами “Основи здоров’я” та “Фізична культура”.

Освітня галузь “Технології” реалізується через окремі предмети “Трудове навчання” та “Інформатика”.

Освітня галузь “Мистецтво” реалізується інтегрованим курсом “Мистецтво”.

До варіативної складової ми ввели додаткові години української мови тому, що для дітей ромської національності, які  приходять до першого класу, українська мова не є рідною. Деякі учні дуже погано або і зовсім не розмовляють по-українськи, а дома спілкуються на ромській чи угорській мові.  

Навчальний план початкової школи

 ЗОШ І-ІІ ст. № 14  м. Ужгорода на 2018-2019 н. р.

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1

2

3

4

Разом

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

 

Українська мова

5

7

7

7

26

 

Іноземна мова

2

2

2

2

8

Математика

 

Математика

3

 

4

 

4

 

4

 

15

 

Природознавство

 

Природознавство

 

2

 

2

 

2

 

8

 

Суспільствознавство

 

Я у світі

 

 

 

1

 

1

 

2

 

 

 

Я досліджую світ

7

 

 

 

 

7

 

Мистецтво

Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво

 

1

 

1

 

1

 

3

 

 

1

 

1

 

1

 

3

 

 

Мистецтво

2

 

 

 

 

2

 

Технології

 

Трудове навчання

 

1

 

1

 

1

 

4

 

 

Інформатика

 

1

 

1

 

1

 

3

 

Здоров’я і фізична культура

 

Основи здоров’я

 

1

 

1

 

1

 

4

 

 

Фізична культура**

3

3

3

3

12

 

Усього

19+3

20+3

21+3

21+3

81+12

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

2

2

2

7

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

 

22

 

23

23

88

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

 

23

 

25

26

26

100

1 кл. – Колегія МОН від 22.02.2018.

2 кл.- 4 кл. –  наказ МОН України № 407 від 20.04.2018.

Таблиця 1 до Типової освітньої програми

ОСНОВНА ШКОЛА

Перелік освітніх галузей у 5-9 класах

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Мистецтво
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Навчальний план ІІ ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Години варіативної складової розподіляються на:

  • упровадження курсів за вибором;
  • факультативи, індивідуальні та групові заняття.

            При складанні  варіативної складової навчального плану для школи ІІ ступеня бралися до уваги побажання батьків та здобувачів освіти. Оскільки у нашому навчальному закладі навчаються переважно діти ромської національності (або від змішаних шлюбів), то педколектив вирішив включити вивчення програми з факультативів для музично обдарованих учнів «Музична грамота, сольфеджіо», «Хоровий спів» та «Музичний інструмент» (за заявами батьків та враховуючи наявність у школі висококваліфікованих вчителів музики).

Навчальний план основної школи

 ЗОШ І-ІІ ст. № 14   м. Ужгорода на 2018-2019 н. р.

Освітні

галузі

Навчальні

предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

8

9

5-9

Мови і

літератури

 

Українська мова

3/4

3/4

2/3

2

2

12/15

Українська література

2

2

2

2

2

10

Іноземна мова (англійська)

3

2+1

2+1

2+1

2+1

15

 Мова національної меншини (рос. мова)

2

2

2

2

2

10

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

10

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1

1/2

1/2

5/7

Всесвітня історія

1

1

1

1

4

Основи правознавства

1

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

3

Образотворче мистецт

1

1

1

3

Мистецтво

1

1

2

Математика

Математика

4

4

8

Алгебра

2

2

2

6

Геометрія

2

2

2

6

Природознавство

Природознавство

2

2

Біологія

2

2

2

2

8

Географія

2

2

2

2/1

8/7

Фізика

2

2

3

7

Хімія

2/1

2

2

6/5

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

7

Інформатика

1

1

1

2

2

7

Здоров`я і фізична культура

Фізична культура

3

3

3

3

3

15

Основи здоров`я

1

1

1

1

1

5

 

Усього

25+3/

26+3

27+3+1/

28+3+1

29+3+1

29+3+1/

30+3+1

31+3+1

160/

163

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

 

2,5

 

3,5

 

3

 

3,5

 

2

 

12/9

Факультативи

Музична грамота, сольфеджіо

1

1

1

1

1

5

Хоровий спів

1

1

1

1

4

Музичний інструмент

1/0

1/0

1/0

3/0

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня (без урахування часу на заняття з фізичної культури, індивідуальні та груп. заняття

28

31

32

33

33

157

 Сумарна кількість навчальних годин інваріативної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

31

34

35

36

36

172

5-9 кл. –  наказ МОН України№ 405 від 20.04.2018.            

Таблиця 12 до Типової освітньої програми

Школа навчається у дві зміни.

Розділ 4

Режим роботи школи

Заняття в школі розпочинаються 9.00. і закінчуються при 7-ми уроках о 15.45., при 8уроках о 16.40. Тривалість уроків в школі встановлюється наступним чином:

У 1-му класі – 35 хвилин ;

У 2 – 4 –х класах – 40 хвилин ;

У 5-9-х класах – 45 хвилин .

Навчально-виховний процес триває в дві зміни  :

  • І зміна з 9.00 до 15.45 год.;
  • ІІ зміна з 10.50 до 16.45 год.

Тривалість перерв між уроками – 10 хвилин; великаперерва – 30 хвилин після 2-го та 20 хвилин після 5-го уроків.

Додатковий облік і компенсація навчального часу у 2 – 4 класах не проводиться, так як перерви, передбачені між уроками, є робочим часом педагогічного працівника (п. 64 інструкція „Про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти”)

Режим дня працівників школи регулюється розкладом уроків, графіком проведення позакласних заходів, Статутом школи, правилами внутрішнього трудового розпорядку.

РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ

Харчування проводиться після 3-го уроку:

1 клас – 11.25. – 11.35.

2 клас  –  11.30. –  11.40.

3 клас  –11.30.  –  11.40.

4 клас  –11.40.  –   11.50.

5 клас  –12.05.  –   12.15.

6 клас  –11.40.  –   11.50.

7 клас  –11.55.  –  12.05.

8 клас, 9 клас–11.55.  –  12.05.

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та очікувані результати

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

  • подолання інертності мислення,

        – перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Застосовуємо принципи партнерства:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

  • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;
  • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
  • інтелектуальний розвиток особистості – розвиток логічного мислення та інтуїції учнів, просторової уяви, пам’яті, уваги, алгоритмічної, інформаційної та графічної культури;
  • громадянське виховання та формування позитивних рис особистості –ініціативності та творчості, пізнавальної самостійності та інтересу, по­треби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються;
  • формування життєвих компетентностей учня – позитив­них рис характеру (наполегливості, волі, культури думки і поведінки, обґрунтованості суджень, відповідальності за доручену справу тощо);
  • формування загальнолюдських духовних цінностей особистості; виховання національної самосвідомості, поваги до національної культури і традицій України.

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

форми організації освітнього процесу

         Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання.

         Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Розділ 6

Модель випускника

        Випускник Нової української школи і Ужгородської загальноосвітньої школи  І-ІІ ступенів №14 зокрема – це творча особистість, патріот та інноватор.

  • Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
  • Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
  • Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

         Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо:  ось хто поведе Україну  в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи, належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

  • уміння читати і розуміти прочитане;
  • уміння висловлювати думку усно і письмово;
  • критичне мислення;
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію;
  • ініціативність;
  • творчість;
  • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
  • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
  • здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Розділ 7

Показники реалізації освітньої програми

        Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почнуть діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.

        Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

  • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
  • соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
  • загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
  • мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
  • психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
  • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
  • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.