Тридцять шість років тому на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша техногенна та гуманітарна катастрофа минулого століття.
Страшна ядерна аварія стала серйозним випробуванням та уроком для всього людства. Відлуння цієї катастрофи ще довго будуть ятрити душі людей. Наслідки вибуху досі відчувають на собі і природа, і люди.
Наша пам’ять і пам’ять наступних багатьох поколінь знову і знову повертатиметься до трагічних квітневих днів 1986 року. Це була боротьба людей з вогнем у ядерному пеклі. Вони рятували не лише атомну станцію, Прип’ять, Чорнобиль… Вони рятували Україну та весь світ.
Горе народжує не тільки героїзм, але в екстремальних умовах висвітлює всі кращі людські якості. Трагедія на ЧАЕС підтвердила це ще раз із вражаючою простотою. Перемога в битві з атомною стихією, за якої, затамувавши подих, стежили всі народи планети, була здобута завдяки мужності та самовідданості пожежних, військовослужбовців, фахівців і медичних працівників, які виконали свій професійний і громадянський обов’язок. Не шкодуючи себе, ризикуючи власним життям, вони захищали світ від радіаційного лиха.
Чорнобильська катастрофа завжди буде нагадуванням про відповідальність людства за долю планети, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і безпеку.