15 березня 1939 року — Карпатська Україна оголосила свою незалежність від Чехословаччини. Сойм ухвалив Конституцію, державну мову — українську, синьо-жовтий прапор та національний гімн “Ще не вмерла України…”. Президентом Карпатської України обрали Августина Волошина.
Короткочасне існування цієї держави стало символом національних прагнень українців напередодні глобального світового конфлікту. Йосиф Сталін у березні 1939-го сказав про Карпатську Україну: “букашка, которая хочет присоединить к себе слона”.
Боротьба карпатських січовиків проти угорської агресії була першим випадком збройного опору гітлерівським планам з перекроювання кордонів у Європі напередодні Другої світової війни.
Після Першої світової з падінням старих імперій територія Закарпаття увійшла до складу Чехословаччини. У жовтні 1938 року було проголошено автономію Карпатської України зі столицею в Ужгороді, де постав свій уряд. Для захисту краю в Хусті була створена Організація народної оборони “Карпатська Січ”.
У ніч на 14 березня 1939-го на Карпатську Україну напала Угорщина. У відповідь на напад 15 березня розпочалося перше засідання Сойму Карпатської України, на якому проголошено незалежність та прийнято Конституцію.